Т, У, Ф, Х, Ц

УЗУНОВ Микола Ксенофонтович (нар. 16.10.1950,с. Котловина Ренійського р-ну Одес.обл.)  -  керівник місцевого самоврядування,громад. діяч. Закінчив Одес. с-г. ін.-т (1976). Трудову діяльність розпочав на посаді бригадира рільничої бригади к-пу  ім. 50-річчя Великого Жовтня(1976-1979). Після цього був головним агрономом названого господарства ( до 1984). Обирався головою Миколаївської  сільради Овід.р-ну (1984-1989).  Очолював парторганізацію названого  к-пу  (1989-1990). Був працівником  АСТ «Украгро» ( до 2001). Двічі обіймав посаду голови Калаглійської сільради (2001-2010). Депутат сільради кількох скликань. Нагородж. почесними грамотами Одес. облради і Овід.райради.

***

ФЕДОРОВ Олександр Митрофанович (06.07.1868, Саратов – 1949, Софія, Болгарія) – російський поет, драматург, прозаїк і перекладач. Народився в сім’ї селянина-чоботаря. В 11 років зостався сиротою. Навчавсь у реальному училищі, з якого його виключили за 2 місяці до закінчення. Мешкав у Москві, Уфі, Одесі. Виступав у театрах, працював у газетах. Був учнем А.М.Майкова і товаришем А.П.Чехова. З 1888 – літератор. Випустив кілька книжок своїх віршів (1894, 1898, 1903), збірник «Сонетів» (1907), романи  «Природа» (1906) й «Бадера» (1913) та ін.  З 1911 по 1913 у Москві вийшло 7-томне видання його творів. 24.12.1919 на пароплаві «Витязь» емігрував до Болгарії. В одеський період життя, мешкав на дачі Люстдорфа, де приймав І.О.Буніна (вперше 09.06.1895), О.І.Купріна (вперше 05.1897), О.М.Толстого (cерпень-вересень 1918). Тут він зустрічався з А.Горенко (Ахматова) й освідчувався їй у коханні (1906). В одному зі своїх листів вона написала: «Летом Федоров опять целовал меня, клялся, что любит, и от него опять пахло обедом». Був одружений з провінційною акторкою Лідією Карлівною (1866, Павлоград – 29.10.1937; після еміграції чоловіка мешкала на дачі в Люстдорфі і була арештована НКВС 14.09.1937). Мав сина Віктора (1888 р.н.; учасника Першої Світової війни, в 1919 – начальник прожекторної команди на Вел. Фонтані, емігрував 1920 і повернувся з Болгарії до Одеси під час окупації, а після визволення міста засуджений до 10 років таборів, де загинув). Прибрана дочка Ліляна Шульц стала відомою письменницею в Болгарії. Доля сім’ї Федорова в Одесі у 1920 послугувала матеріалом для повісті В.Катаєва: «Уже написан Вертер» (1979).